Конспект уроку Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я» і зовнішній світ, «Я» та інші люди

Тема: Прихований повчальний зміст казки-притчі «Казка про яян». «Я»  і зовнішній світ, «Я» та інші люди.

Мета:

-           навчальна: продовжувати роботу над твором Емми Андієвської «Казка про яян», охарактеризувати образ яянина, хлопця-пастушка, опрацювати зміст твору, його виховне і повчальне значення; вдосконалювати вміння виразно читати казки;

-           розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, творчу уяву, вміння грамотно висловлювати думку;

-           виховна: виховувати непримиренність до  жорстокості; прищеплювати доброту, почуття милосердя, повагу до літніх людей, друзів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів, репродукції її картин, дидактичний матеріал.

Методи, прийоми: слово вчителя, бесіда, «мікрофон», літературний диктант.

Література:

1.       Мовчан Р. В. Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – С. 111 – 112.

2.       Сергієнко А. Групові форми навчання як стимул ініціативності й розвитку читацьких інтересів старшокласників. // Дивослово. – 2008. – № 3. – с. 7 – 10.

3.       Інтернет-ресурси: http://uk.wikipedia.org/wiki/Емма_Андієвська.

Епіграф: Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя…

                                                                                                                   Е.Андієвська

План уроку

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

4. Основний зміст уроку. Аналіз тексту та змісту твору.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

6. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

7. Інструктаж домашнього завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вітання. Перевірка присутніх.

Слово вчителя. «Я» людини неповторне та індивідуальне. Воно заслуговує на повагу, як і «я» кожної іншої особистості. Співіснувати вони можуть лише при взаємній повазі та допомозі. До цього нас закликає твір Емми Андієвської.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

 Бесіда із запитаннями

·            Де народилася письменниця? (У Донецьку)

·            Куди згодом переїхала сім’я? (До Вишгорода під Києвом)

·            З якого року письменниця мешкає за кордоном? (З 1943 р.)

·            Яке мистецтво близьке Е. Андієвській? (Мистецтво слова та пензля)

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

 Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над твором Емми Андієвської «Каз­ка про яян», опрацюємо зміст твору, розкриємо його повчальний зміст казки та складемо пам’ятку «Як не стати яянином».

- Як ви розумієте епіграф уроку? Чи відповідає він змісту „Казки про яян”?

Ніколи не будьте спрямовані лише на своє “Я”, зберігайте в собі чистоту помислів дитинства, і доля вам віддячить новими відкриттями, повнотою життя…

                                                                                                                   Е.Андієвська

ІV.Основний зміст уроку. Аналіз тексту та змісту твору.

   ˗ Цікаво, чи всі прочитали казку?

У цьому нам допоможе літературний диктант.

    1. Літературний диктант.

1. Головний персонаж казки був… (пастушком).

2. Пастушок перестрибував зі скелі на скелю, шукаючи… (козу).

3. Козопас впав у… (провалля).

4. Хлопчина побачив міст із… (вулицями і вежами).

5. У місті було веж… (сім).

6. Серед мешканців міста з пастушком заговорив… (дід).

7. Яяни харчувалися… (своїм я).

8. Яяни не могли вимовити слово… (ти).

9. Щоб вийти з міста, потрібно було… (відкрити браму).

    10. Слово, яке потрібно було сказати брамі… (ти).

11. Пастушок посадив діда на… (плече).

12. Коли відкрилася брама, хлопчик побачив за спиною… (мішок, наповнений самоцвітом).

Взаємоперевірка.

 2. Бесіда за текстом.

·            Чому пастушок упав у глибочезне провалля? (Посковзнувся, коли перестрибував зі скелі на скелю за козою, що відбилася від решти)

·            Куди потрапив пастушок? (До великого міста)

·            Чим було особливе це місто? (Складалося з вузьких довгих веж, що їх кожен будує на свій лад)

·            До кого звернувся пастушок? (До найближчого чоловіка)

·            Як відповів чоловік? (Навіть не глипнув у його бік)

·            Чому лише тільки дід почув пастушка? (Немощі здолали)

·            У чому полягає проблема яянів? (Нікого не слухають, бо самі все знають, уміють, і то найкраще)

·            Чи видалася вам казка незвичайною? Якщо так, то в чому її незвичайність?

·            Уявіть себе на місці пастушка. Чи так само ви вчинили б? Якщо ні, то як саме?

·            А що б ви зробили з мішком самоцвітів як людина, що живе в сучасній Україні?

·            Чим особлива ця казка? (Має чітко виражений навчальний характер)

·            Чого нас навчає «Казка про яян»? (Роби добре і не чекай плати, бо вона буде. А якщо щиро робиш, то діамант одержиш. Цей діамант — слово «дякую»)

 3. «Торбинка незнайомих слів».

Словникова робота.

·            Кельма — будівельний інструмент, лопатка.

·            Гузир — місце, де зав’язано мішок.

·            Бляшанка — банка із жесті.

·            Опали немощі — напала слабість.

·            Брама — міські ворота.

·            Насельники — мешканці, жителі.

·            Глипнув — глянув.

 4. Характеристика образів твору.

 Завдання: охарактеризуйте дійові особи твору (яяни та пастушок), доповнивши таблицю відповідями.

Яяни	Пастушок
Егоїсти, переповнені власною                  гординею…	Чуйний, добрий, поважає старість,         цінує волю…

 5. Метод «Мікрофон».

·            Чи зустрічали ви в житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі?

·            Чи є у вас часточка від яяна? (Така часточка є в кожного, але найкращі духовні якості переважають)

·            Який висновок можна зробити з цієї історії? (1. Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе. 2. Добре братство миліше, ніж багатство. 3. Людина без друга, як ліва рука без правої)

·            Як розкрита тема добра у творі? (Тема важливості творення добра людиною без очікування результату. Добро, за Андієвською, є шляхом самореалізації людини)

6. Робота з текстом.

   Знайти в казці-притчі і записати повчання у вигляді правил. (Будь наполегливим, шукай вихід із скрутного становища, не зневіряйся, не падай духом; прислухайся до думки інших, поважай людей, прагни їм допомогти; не будь зарозумілим, пихатим; будь вдячним, чемним, добрим, шануй старих, допомагай їм, не думаючи про винагороду; цінуй волю і незалежність; намагайся жити красиво і гармонійно; нічого немає кращого від отчого дому).

7. Творча лабораторія письменниці (визначити художні засоби)

Епітети (глибочезне провалля, кволий дідусь, коротесеньке слово, свіже повітря, вельмишановна брамо)

Метафори (харчуються власним “Я”, здолали немощі, внутрішні підпори тримали мене, брама випустила на волю.)

Звертання  (Вельмишановна брамо, хлопчику, дідусю)

Гіпербола (Хлопчик підняв дідуся; замість дідуся мішок за плечима.)

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Творча робота.

   Визначити, як людина пов'язана із зовнішнім світом, з іншими людьми (колективне створення схеми "Я і зовнішній світ").

Міркуємо над прочитаним.

Чому лише старий чоловік звернув увагу на пастушка? (Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підбори, які досі тримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил).

 Чим саме поведінка пастушка відрізнялась від поведінки яянів? (1. Тим, що він спробував допомогти дідусеві. 2. Тим, що він не погодився будувати свою вежу, а поцікавився, як можна вибратися з міста. 3. Пастушка, як і Настю з казки «Морозко» було винагороджено, коли козопас виніс старого з міста, то замість діда він побачив тільки мішок, «по гузир наповнений самоцвітами». Виявилося, що то не дід був, а правда, совість людська).

Чому вежі постійно завалювалися, а брама не відчинялася? (1. Кожен яянин знає лише власне «я», коли вичерпується власне «я», руйнується вежа і яянин починає спочатку. 2. Через те, що яянин сам усе знає і вміє краще за всіх, у нього навіть не виникає думка замислитись про інших. Тим паче промовити таке відоме і коротке чарівне слово «ти».)

-         Чи зустрічали ви у житті людей, подібних до яянів, що зосереджені лише на собі?

-         Який висновок можна зробити з цієї історії? (1. Стався до людей так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе. 2. Добре братство миліше, ніж багатство. 3. Людина без друга, як ліва рука без правої).

-         Чи дала Е. Андієвська нам пряму відповідь, хто ж такі яяни?

(Прямої відповіді в тексті не знайдеш, її треба шукати, міркуючи над розповіддю про пастушка, який потрапив у повчальну, вигадану автором казкову історію, в результаті якої ледве не змінилося все його життя).

Складання пам’ятки «Як не стати яянином»

1. Думати не лише про себе, а й про інших, турбуватися про них.

2. Навчитися слухати інших, поважати їхню думку.

3. Учитися у мудріших, прислухатися до розумних порад.

4. Допомагати старшим і тим, хто цього потребує, не чекаючи віддяки.

VI. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

Бесіда.

Чи є яяни серед вашого учнівського колективу?

Що необхідно для того, щоб бути яянином у доброму розумінні цьо­го слова?

Чого вчить ця казка?

Яким ви бачите продовження казки.

VІІ. Інструктаж домашнього завдання.

Прочитати казку Емми Андієвської «Говорюща риба».  Намалювати  малюнки до неї .

Конспект уроку «Говорюща риба». Усвідомлення морально-етичних цінностей, що допомагають бачити й розуміти красу і привабливість світу, гармонійно і щасливо жити в ньому

Тема. «Говорюща риба». Усвідомлення морально-етичних цінностей, що допомагають бачити й розуміти красу і привабливість світу, гармонійно і щасливо жити в ньому.

Мета:

-           навчальна: ознайомитися зі змістом казки, усвідомити її повчальний характер; навчитися оцінювати вчинки і поведінку дійових осіб;

-           розвивальна: розвивати вміння грамотно висловлювати думки, наводити переконливі аргументи;

-           виховна: виховувати доброту, толерантне ставлення до ближнього, прагнути жити у гармонії зі світом.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методи, прийоми: бесіда, розповідь вчителя, «Мікрофон», «Фішбоун», робота в групах.

Обладнання: ілюстрації, підручник.

Література:

1. Авраменко О. М. Українська література: підруч. для 6 кл. загальноосвітн. навч. закл. / О. М. Авраменко – К.: Грамота, 2014. – 264 с.

2.  Інтернет-ресурси: 2.1. http://uk.wikipedia.org/wiki/Емма_Андієвська.

                                     2.2  http://uk.wikipedia.org/wiki/Казки_Емми_Андієвської.

План уроку

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

5. Закріплення вивченого матеріалу.

6. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

7. Інструктаж домашнього завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Слово вчителя. На уроці ми повинні:

Працювати дружно,

Мислити логічно,

Діяти швидко,

Говорити чітко і переконливо.

Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

Гра «Акваріум теоретичних знань».

 - Перед вивченням нового матеріалу пригадаємо дещо з теорії літератури. (На дошці прикріплено зображення риб, учень, що виходить до дошки, бере рибку і відповідає на запитання з теорії літератури, записане на зворотньому боці зображення).

Ка́зка — фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події.

При́тча — коротке оповідання алегоричного змісту з яскраво вираженою мораллю.

Ба́йка — один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Чи зустрічали ви в художній літературі твори, в яких звірі наділені вмінням говорити? Назвіть ці твори.

   ( Українські народні казки, байки, збірка І. Франка "Коли ще звірі говорили", Р. Кіплінг "Книга джунглів" тощо).

Сьогодні я пропоную вашій увазі ще один твір, в якому говорити вміють не лише люди. Це казка-притча Е. Андієвської "Говорюща риба".

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

      1. Слово вчителя.

Сьогодні ми продовжуємо знайомитись із творчим доробком Е.Андієвської, зокрема із казкою-притчею «Говорюща риба». Цей твір входить до збірки казок, де крім зазначеної оповіді є ще 18 інших казкових творів.

      Перед самими казками, між ними та після них відбувається розмова між ось цими двома героями шакалом та бляшанкою.

Шакал розповідає казки із сумним закінченням, бляшанка – із щасливим.

Короткий переказ казки.

План до змісту

1.       Тяжке життя риби.

2.       Вона знайшла співрозмовника.

3.       Відвідини рибою оселі рибалки.

4.       Смажені риби усі однакові.

Чи звернули ви увагу на незвичну назву казки, «Говорюща риба»? Такий  художній засіб у літературі, який поєднує слова з протилежним значенням, називається оксюмороном.

(Учні записують визначення до літературознавчих словничків.)

2. Опрацювання твору Емми Андієвської "Говорюща риба"

  2.1. Бесіда за текстом

- Чи сподобалася вам казка? Чим саме?

- Який епізод вразив найбільше? Чому?

- Що надзвичайного ви помітили в сюжеті твору? Визначте фантастичні елементи казки-притчі.

 2.2. "Блукання текстом".

Користуючись текстом казки-притчі, знайдіть ключові слова для розуміння твору, визначте його тему та головну думку.

(Тема: зображення фантастичної події: риба говорить і ходить по суші.

Ідея: засудження тих, хто чує тільки власне «я», до всього іншого — байдужі.

 Головна думка: сутність людського життя, призначення людини на землі —прагнути гармонії та взаєморозуміння,  допомагати ближньому, відчувати власну необхідність для іншого).

3. Заповнити таблицю «Реальне і фантастичне у творі».

Назва твору	Реальне	Фантастичне
«Говорюща                        риба»	Риба живе у воді; Рибалка ловить рибу, щоб з'їти; Непорозуміння у родині.	Риба говорить;  Деякий час живе на                 суші;  Риба ходить.

4. Робота в групах.

І група. Риби у природі.

•    Риби живуть у воді, не розмовляють.

•    Живляться тим, що дає водна стихія.

•    Збираються у табуни.

•    Між ними немає підтримки, дружби.

•    Керуються виключно інстинктами.

ІІ група. Риба у казці.

•    Народилася балакучою.

•    Мала добре серце.

•    Заважала рибам зосередитися.

•    Порушила риб’ячу гідність.

•    Думає, як риба.

•    Прагне до спілкування.

ІІІ група. Спільне між рибами і людьми.

•    Не сприймають інших за поглядами й діями.

•    Несправедливо засуджують.

Відмінне:

•    Люди живуть родинами.

•    Потребують спілкування, дружби, найголовніше – порозуміння.

•    Уміють заздрити, ненавидіти успішніших.

5. Склади схему «Риба та її сім'я».

V. Закріплення вивченого матеріалу.

   Розв'язування тестових завдань

1. Як поставились батьки до своєї балакучої дитини?

    а) зраділи, що вона особлива;

    б) почали її соромитись;

    в) були байдужі до неї.

2. Чому балакуча риба покинула свій табун?

    а) бо її ніхто не розумів;

    б) їй заздрили інші риби;

     в) її ненавиділи оточуючі.

3. Який присуд ухвалила рибна громада говорющій рибі?

    а) видалити її з води на берег;

    б) бути такою, як всі (німою);

    в) навчити інших риб говорити.

4. Яке було перше враження риби на суші:

    а) вона засмутилась;

    б) зраділа новизні;

    в) боялась оточення.

5. Чому рибалка запросив рибу в гості?

    а) хотів показати своїй родині нового приятеля;

    б) хотів похизуватися рибою перед односельцями;

    в) хотів її убити.

6. Кому повідомила риба про свій візит до рибалки?

    а) вітру;

    б) сонцю;

    в) дощу.

7. Чому жінка рибалки не почула відповіді риби?

    а) через власну балаканину;

    б) через те що недочувала;

    в) розмовляла в цей час із сусідами.

8. Що сталося з говорющою рибою?

     а) її відпустили у море;

     б) її кинули в акваріум;

     в) засмажили на пательні.

Складання інформаційного грона «Говорюща риба».

Прийом «Фішбоун».

Підводячи підсумок вивченого, діти, хочу вам запропонувати використати прийом «Фішбоун».

Суть прийому «Фішбоун» (риб'яча кісточка) полягає в постановці проблеми, яка вивчається  на уроці, у визначенні її аспектів  і знаходженні аргументів, фактів на підтвердження тієї або іншої точки зору на цю проблему.

Побудова:

Голова – питання теми (проблема).

Верхні кісточки – основні поняття теми (причини).

Нижні кісточки – суть понять (факти).

Хвіст – відповідь на питання (висновок).

Записи мають бути короткими, бути ключовими словами або фразами, що відображають суть.

Фішбоун до  казки-притчі  Е. Андієвської “Говорюща риба”.

«Мікрофон».

·          Чи збулися ваші очікування від уроку?

·          Як пояснити слова епіграфа?

·          Що сподобалося найбільше?

VI. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

Технологія «Незакінчене речення»:

Читаючи казку «Говорюща риба», я відчув … здивування, біль.

Читаючи казку «Говорюща риба», я побачив … рибу, рибалку, консервну бляшанку, шакала.

Читаючи казку «Говорюща риба», я зрозумів … Дерево міцне корінням, а людина – друзями. Не одяг прикрашає людину, а добрі діла.

VII. Інструктаж домашнього завдання.

Виконати одне завдання на вибір:

1) Скласти за казкою «Говорюща риба» колаж, акровірш, сенкан.

2) Написати власне висловлювання на тему: «Чому мовчать риби?» або продовження казки «Говорюща риба».

посилання на інші розробки даної темиПосилання на інші розробки з даної теми